КУПЛЯ, ЛІ,
Купля, лі, ж.
1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Ном. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі. МВ. ІІ. 136.
2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 327.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУПЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ, →← КУПЛЕНИНА, НИ,